Щастинська територіальна громада

👉У Щастинській міській військовій адміністрації відбувся інформаційно-просвітницький захід, присвячений поширенню Стандарту державної мови «Термінологія безбар’єрності» у Щастинській міській військовій адміністрації та її структурних підрозділах.

Спікером заходу став Артем Дикун, уповноважена особа з питань безбар’єрності, який ознайомив учасників із новим Стандартом державної мови, затвердженим рішенням Національної комісії зі стандартів державної мови від 1 жовтня 2026 року.

Говорили про те, чому правильний добір слів має значення, як мова впливає на сприйняття людей та чому безбар’єрність починається насамперед із поваги до людської гідності.

Тривалий час в офіційних документах, законодавстві та медіа використовувалися терміни й вислови, успадковані з минулого. Зокрема, «інвалід», «людина з обмеженими можливостями», «неблагополучна сім’я». Такі формулювання часто зосереджували увагу на діагнозі, віці чи життєвих обставинах людини, а не на її особистості.

Новий Стандарт пропонує перейти до людиноцентричного підходу: на першому місці завжди має бути людина, а вже потім — її ознаки, особливості чи життєвий досвід.

Документ визначає чотири основні принципи безбар’єрної комунікації:

🔹 Точність — правильне використання термінів відповідно до їхнього значення та контексту. Наприклад, поняття «людина з інвалідністю» та «людина з порушенням функціонування» не є тотожними.

🔹 Нейтральність — відмова від емоційно забарвлених висловів, жалю та оцінних суджень. Замість вислову «людина похилого віку» рекомендовано використовувати «людина старшого віку».

🔹 Недискримінація — мова не повинна створювати поділ на «нормальних» та «особливих», формувати стереотипи чи принижувати гідність людей.

🔹 Повага до людської гідності — використання формулювань, які підкреслюють особистість і самостійність людини. Наприклад, замість слова «візочник» — «людина, яка пересувається на кріслі колісному».

Окрему увагу приділено правильному використанню слів «людина» та «особа». Слово «особа» переважно застосовується в юридичному контексті, зокрема в законодавстві та нормативно-правових актах. Натомість у публічній комунікації, інформаційних матеріалах і повсякденному спілкуванні доречніше використовувати слово «людина», яке підкреслює повагу до особистості.

❇️ Стандарт також закріплює термінологію, пов’язану зі створенням доступного простору. Серед таких понять — універсальний дизайн, розумне пристосування, легке читання, аудіоопис і тактильна навігація.

Важливим є й формування коректної термінології щодо суспільних груп, життєвий досвід яких пов’язаний із війною. Зокрема, рекомендовано використовувати формулювання «ветеран з інвалідністю», «людина з досвідом перебування в полоні».

✅ Під час заходу також наголошено, що під час точного цитування чинних законодавчих актів допускається збереження термінології, яка міститься в їхньому тексті. Водночас у власних інформаційних матеріалах, роз’ясненнях і супровідних листах необхідно дотримуватися сучасних стандартів безбар’єрної комунікації.

Учасникам заходу рекомендовано ознайомитися з повним текстом Стандарту та застосовувати його положення у щоденній професійній діяльності.

🙌 Безбар’єрність починається зі слів. Мова не лише передає інформацію, а й формує наше ставлення одне до одного. Використання коректної та недискримінаційної термінології — це важливий крок до суспільства, у якому поважають гідність кожної людини, визнають її цінність та забезпечують рівні можливості для всіх.