Логотип

Щастинська територіальна громада

Луганська область, Щастинський район

18.09.2026 10:15

Стратегічне планування безбар’єрності: як громадам інтегрувати принципи доступності

212a8ed9-68d8-4f11-addb-ef3fd006057a.png

Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України проводить інформаційну кампанію щодо забезпечення фізичної безбар’єрності з метою інтеграції принципів доступності до місцевих програмних та стратегічних документів.

У рамках інформаційної кампанії підготовлено інформаційні матеріали «Стратегічне планування безбар’єрності» та «Як сформувати місцевий план заходів з безбар’єрності».

Для кожної громади безбар’єрність має бути частиною загального планування розвитку. Відповідні цілі та завдання важливо включати до Стратегії розвитку громади. Водночас вони мають відповідати шістьом напрямам Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору до 2030 року та враховувати реальні потреби людей у конкретній громаді.

Стратегічне планування безбар’єрності: 5 кроків для громади

Під час стратегічного планування безбар’єрності рекомендовано пройти п’ять основних кроків:

1. Зрозуміти, які бар’єри є в громаді.
Потрібно проаналізувати результати щорічного моніторингу безбар’єрності, дані про доступність інфраструктури та послуг, звернення жителів. Важливо почути громадські організації, людей з інвалідністю, ветеранів і ветеранок, людей старшого віку, батьків із маленькими дітьми та інших людей, які стикаються з бар’єрами.

2. Визначити пріоритети разом із Місцевою радою безбар’єрності.
Зібрана інформація допомагає визначити, що потрібно змінити в першу чергу. Місцева рада безбар’єрності є майданчиком для спільного визначення основних викликів та пріоритетів за участю представників місцевого самоврядування, громадськості та інших заінтересованих сторін.

3. Включити безбар’єрність у Стратегію розвитку громади.
Цілі та завдання мають відповідати шістьом напрямам безбар’єрності:
фізичному, інформаційному, цифровому, суспільно-громадянському, освітньому та економічному. При цьому кожна громада самостійно визначає, на чому варто зосередитися насамперед, залежно від своїх потреб та особливостей.

4. Перетворити цілі на конкретні проєкти та передбачити кошти.
Кожна ціль має перетворюватися на конкретні дії із визначенням строків, відповідальних, способів вимірювання результату та джерел фінансування. Стратегія розвитку, план заходів, місцеві програми та бюджет мають бути пов’язані між собою. Для залучення інвестицій громади можуть використовувати екосистему DREAM. Також громади можуть отримати практичну підтримку Центру експертизи, який працює на основі досвіду першої та другої черг «Руху без бар’єрів». Подати запит до Центру експертизи можна за адресою: barrierfreeroots@gmail.com

5. Перевіряти результат та вдосконалювати рішення.
Важливо оцінювати не лише кількість виконаних заходів, а й те, чи стало людям справді простіше користуватися просторами, послугами та можливостями громади. До оцінки результатів варто залучати Місцеву раду безбар’єрності, амбасадорів з безбар’єрності, громадські організації та жителів.

Окрема увага приділяється формуванню місцевого плану заходів з безбар’єрності.

Як сформувати місцевий план заходів з безбар’єрності

Такий план має ґрунтуватися насамперед на реальних потребах мешканців громади та відповідати місцевій стратегії розвитку і Національній стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року.

Під час його підготовки рекомендовано:

 1. визначити потреби мешканців та провести тематичні консультації за шістьма напрямами безбар’єрності: фізичним, інформаційним, цифровим, суспільно-громадським, освітнім та економічним.

2. трансформувати визначені проблеми у конкретні завдання та заходи за принципом «потреба → бар’єр → завдання → захід → результат»;
3. визначити відповідальних виконавців, строки реалізації, очікувані результати та джерела фінансування;
4.  обговорити проєкт плану на Місцевій раді безбар’єрності;
5.  затвердити план відповідним актом та забезпечити його реалізацію.
Фінансування заходів може здійснюватися не лише з місцевого бюджету, а й за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, міжнародних організацій і донорських програм, партнерів, бізнесу та інших джерел, не заборонених законодавством.

Рекомендовано формувати план на два роки, що дозволяє регулярно оцінювати результати, актуалізовувати заходи та планувати необхідні ресурси для їх реалізації.

План заходів з безбар’єрності — це практичний інструмент, який допомагає перетворити потреби людей на конкретні рішення, забезпечити їх ресурсами та послідовно усувати бар’єри у громаді.