Щастинська територіальна громада

20 лютого 2014 року
Дата початку збройної агресії, зафіксована пізніше в українському законодавстві (також фігурує на відомчій медалі Міноборони Росії «За повернення Криму»).
24 лютого 2014 року
Кораблі ВМФ РФ, які здійснювали охорону морської акваторії в районі проведення Сочинської олімпіади, прийняли на борт в Новоросійську «зелених чоловічків» (російські військовослужбовців без розпізнавальних знаків ЗС РФ, яких використовували для захоплення адміністративних будівель та блокування українських військових частин на території АРК та Севастополя), бойову техніку
та взяли курс на Севастополь.
26 лютого 2014 року
Мітинги під Верховною Радою АРК: один – проросійських організацій з вимогою автономії у складі Росії (близько 2 тисяч учасників), інший – місцевих українських патріотів і кримських татар за територіальну цілісність України (5–10 тисяч учасників).
27 лютого 2014 року
Російські військові без розпізнавальних знаків заблокували будинки парламенту та уряду АРК у Сімферополі.
28 лютого 2014 року
Верховна Рада Автономної Республіки Крим під дулами автоматів російських військовослужбовців з 31-ї десантно-штурмової бригади ЗС РФ проголосувала за проведення так званого «референдуму про статус Криму», призначила представника партії «Русское единство» Сергія Аксьонова головою уряду Криму.
Підрозділи ЗС РФ розпочали блокування українських військових частин й об’єктів на півострові. Були заблоковані аеропорти Сімферополь і Бельбек, сухопутні в’їзди до Криму з Херсонської області. Цього ж дня відбулася перевірка боєготовності військ Південного військового округу РФ, в якій було задіяно до 150 тисяч особового складу, 90 літаків, 120 вертольотів і 880 танків.
1 березня 2014 року
Президент РФ В.Путін направив до Ради Федерації Федеральних Зборів РФ пропозицію про введення в Україну російських військ «для усунення загроз життю громадян Російської Федерації, співвітчизників, особового складу військового контингенту збройних сил Російської Федерації, який дислокується на території України». Рада Федерації одноголосно підтримала пропозицію. Цього ж дня російські ударні підрозділи розгорнулися у Ростовській, Воронезькій, Курській, Білгородській, Брянській областях. На Поліському, Слобожанському, Донецькому та Кримському оперативних напрямах було створено ударне угруповання, яке перебувало в повній бойовій готовності до вторгнення в Україну до кінця травня 2014 року.
Початок березня 2014 року
Окупаційні підрозділи вимкнули трансляцію українського телебачення.
16 березня 2014 року
Відбувся т. зв. референдум про статус Криму, який суперечив Конституції України й основоположним нормам міжнародного права та не був визнаний міжнародною спільнотою. Зрежисований Росією захід бойкотували кримські татари та проукраїнське населення півострова. 14 березня 2014 року Конституційний Суд України визнав неконституційною постанову Верховної Ради АР Крим, згідно з якою провели «референдум».
18 березня 2014 року
У Москві Президент РФ В.Путін, «голова Ради міністрів Республіки Крим» Сергій Аксьонов, «спікер Верховної Ради Республіки Крим» Володимир Константінов і «Голова Координаційної ради з організації управління по забезпеченню життєдіяльності Севастополя» Олексій Чалий підписали т. зв. «Договір про прийняття Республіки Крим до складу Росії».
21 березня 2014 року
Президент РФ В.Путін підписав указ про ратифікацію цього «договору».
25 березня 2014 року
Захоплено останню військову частину, що тримала український прапор в Криму, – тральщик ВМС «Черкаси». Автономна Республіка Крим і Севастополь повністю окуповані ЗС РФ.