Щастинська територіальна громада

Сьогодні минає 11 років від дня, коли українські військові завершили складну операцію з виходу з-під Дебальцевого. 17-18 лютого назавжди увійдуть в історію України як Дні пам'яті полеглих в боях за українське місто Дебальцеве.  

Бої за Дебальцівський плацдарм - одне з найбільших зіткнень на Донбасі. З усіх боків у ньому взяли участь тисячі бійців, сотні одиниць техніки й важкої артилерії.

Найгостріша фаза тривала майже місяць - з 25 січня до 18 лютого 2015 р. - й включала в себе як масовані артилерійські обстріли, так і перестрілки на малих відстанях зі стрілецької зброї і навіть танкові бої. 

За даними Міноборони, у другій половині січня 2015 р. сепаратисти кинули всі свої сили на розширення територій "республік". Наступ планували одночасно по трьох напрямках: Щастя-Трьохізбенка на Луганщині, а також Дебальцеве та Маріуполь на Донеччині. Головним напрямом удару став саме так званий "Дебальцівський виступ", який на кілька десятків кілометрів вклинювався у територію самопроголошеної "ДНР".У Генштабі говорили, що "програмою максимум" наступу під Дебальцевим у сепаратистів було захоплення Артемівська, Краматорська і навіть Харкова.

Активний наступ на околиці Дебальцевого сепаратисти почали 25 січня. В Генштабі ЗСУ стверджують, що штурм проходив за безпосередньої підтримки кадрових російських військових - до восьми батальйонних тактичних груп та артилерійських дивізіонів Збройних сил РФ. У Кремлі участь своїх збройних сил традиційно заперечують, хоча визнають присутність на Донбасі "добровольців" та "відпускників".

На початку лютого 2015 р. у районі Дебальцівського виступу було зосереджено 4,7 тис. українських військових та 500 бійців Нацгвардії, СБУ і МВС. Їм протистояло близько 19 тис. бойовиків супротивника. Після запеклих боїв через чотири дні українські сили залишили місто.Якийсь час там в оточенні перебували бійці роти спецпризначення "Світязь". За допомогою інших підрозділів їм вдалося успішно вийти з міста, а 8-а механізована рота 30-ї бригади замінувала і перекрила дорогу звідти до Дебальцевого.Сили АТО у складі бійців і техніки 30-ї бригади та батальйонів Нацгвардії імені Кульчицького та "Донбас" кілька разів намагалися відбити місто, однак безуспішно.7 лютого після постійних боїв ЗСУ залишили село Рідкодуб, а 9 лютого бойовики взяли під контроль село Логвинове, через яке проходить дорога з Дебальцевого на Артемівськ. Саме по ній здійснювалося забезпечення сил АТО Логвинове також намагалися відбити, зокрема силами 79-ї та 95-ї десантних бригад і Нацгвардії. На підступах до села відбулися танкові бої. Однак у підсумку село залишилося під контролем бойовиків.

12 лютого, були досягнуті так звані другі Мінські домовленості, які передбачали повне припинення вогню з 15 лютого."Лідер ДНР" Олександр Захарченко закликав сили АТО відмовитися від спроб прориву з Дебальцевого й пообіцяв випустити ЗСУ та інші підрозділи, якщо вони залишать зброю і техніку.Тим часом у самому Дебальцевому з 14 лютого йшла підготовка до відходу. Були підірвані залізничні колії та інші об'єкти транспортної інфраструктури.Після встановлення умовного перемир'я сепаратисти перекинули до Дебальцевого, яке називали своїм внутрішнім районом, додаткові сили з інших напрямків. Як наслідок, ще більше посилилися обстріли опорних пунктів сил АТО.

"Не витримавши вогневого впливу противника, 107 бійців 40-го мотопіхотного батальйону здалися в полон. Через три доби вони були звільнені без жодних вимог", - йдеться у аналізі дебальцівських боїв від Генштабу. Додаткових резервів для підтримки сил АТО в Дебальцевому майже не було. За таких умов Генеральний штаб ЗСУ вирішив до ранку 18 лютого вивести всі підрозділи з району. Через морози планувалося виходити не лише автошляхами, а й польовими дорогами.

Відведення військ проходило двома основними маршрутами невеликими колонами під прикриттям бойових броньованих машин та артилерії. Також був організований хибний маршрут, де імітувався рух колон.У бойових умовах повний вихід з Дебальцевого відбувався у кілька етапів і тривав кілька діб. Комусь вдалося вийти на техніці, а деякі підрозділи втратили машини внаслідок засідок або ж бездоріжжя, й виходили пішки.Після завершення відходу сили АТО зайняли нову лінію оборони по річці Луганка. Бойовики намагалися атакувати нові позиції, втім, без особливого успіху. Загалом активні бої там продовжувалися до 21 лютого.У звіті Міністерства оборони зазаначалося, що "Під час бойових дій в районі Дебальцевого у період з 15 січня до 18 лютого загинуло 110 військовослужбовців, 270 було поранено, 7 — взято в полон та 18 зникли безвісти. За весь час оборони Дебальцівського виступу загинуло 136 та було поранено 331 військовослужбовців ЗСУ", - підводять підсумки у Генштабі.

Також стверджується, що близько 30% техніки було втрачено (знищено противником або виведено з ладу силами підрозділів АТО).

Ці події стали символом мужності, стійкості та самопожертви наших воїнів, які, попри надзвичайно складні умови, зберегли життя особового складу та продовжили боротьбу за незалежність України.

Ми вшановуємо пам’ять тих, хто віддав своє життя, захищаючи Україну, та дякуємо всім військовим, які виконували бойові завдання, проявивши силу духу й професіоналізм.

Пам’ятаємо. Шануємо. Продовжуємо боротьбу за свободу та мир.